фагоцитоз
ФАГОЦИТО́З, у, ч., біол.
Захисне пристосування організмів, що виражається в захоплюванні й перетравлюванні фагоцитами чужорідних частинок, у тому числі бактерій та залишків відмерлих клітин.
Фагоцитоз є однією з найважливіших захисних властивостей організму від сторонніх тіл, у тому числі і від патогенних мікробів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)