факельник
ФА́КЕЛЬНИК, а, ч.
1. заст. Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії.
– Заїхав я раз одному факельникові з похоронного бюро по пиці, а він мені (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
2. Той, хто підпалює що-небудь за допомогою факела; палій.
На мотоциклах з вогняними віхтями гасають [фашистські] факельники і підпалюють стріхи (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)