факторія
ФАКТО́РІЯ, ї, ж.
1. Торговельна контора й поселення іноземних купців на території економічно відсталих і напівколоніальних країн.
– І тепер у нашій столиці люди гинуть з голоду і від моровиці, а повсталі юрби трощать склади і факторії невірних крамарів (З. Тулуб);
Півтори тисячі років тому з'являються у приазовських степах грецькі факторії (Л. Дмитерко).
2. іст. Державний заготівельно-постачальницький пункт у віддалених північних районах СРСР у перші десятиліття його існування.
– Продавати хутро забороняється, взагалі продавати можна тільки в факторію – кооперативний магазин (І. Багмут).
Словник української мови (СУМ-20)