фамільний
ФАМІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. заст. Прикм. до фамі́лія 2; родовий.
Це була натура добра зроду, але зовсім попсована фамільними традиціями панства (І. Нечуй-Левицький);
Найпоширенішими в минулому були герби особисті й фамільні (з наук.-попул. літ.);
// Належний фамілії (у 2 знач.).
Десять коломийських возів було вивершено фамільним посудом – золотими келихами, срібними блюдами, розшитими обрусами (П. Панч).
2. діал. Прикм. до фамі́лія 3; належний фамілії (у 3 знач.); родинний.
При розлуці молода дружина наділа Ніколичу на підмізинний палець золоту каблучку з великим – чи не на цілий карат – діамантом. Це була фамільна коштовність (П. Загребельний);
Вона сердито кинула на підлогу товстий фамільний альбом з старовинними бронзовими застібками (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)