фантазувати
ФАНТАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Поринати у фантазії, віддаватися фантазіям; мріяти.
Терлецький ходив по світлиці й фантазував (І. Нечуй-Левицький);
– А може, ти боїшся, що до мене зійде місяць? Не бійся, – фантазує молода дівчина. – Він, генерал небес, зв'язаний з своїми зірками навіки, а я сама (О. Кобилянська);
Сев почав фантазувати про далекі острови (Ю. Яновський).
2. що і без дод. Вигадувати, уявляти собі те, чого немає насправдіі, що не відповідає дійсності.
Фантазував собі дуже немилі ситуації для неї та ще й приповідав їй: “Оце тобі за те, що так мене обдурила!” (Л. Мартович).
3. Граючи на музичному інструменті, імпровізувати, створювати фантазії (у 5 знач.).
Фантазувати на теми ліричних пісень.
Словник української мови (СУМ-20)