фарботерник

ФАРБОТЕ́РНИК, а, ч.

Робітник, який розтирає фарби;

// заст. Підмайстер у художника, який розтирає фарби.

досвідчений фарботерник.

Значення в інших словниках

1. фарботерник — фарботе́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фарботерник — -а, ч. Робітник, який розтирає фарби. || заст. Підмайстер у художника, який розтирає фарби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фарботерник — ФАРБОТЕ́РНИК, и, ч. Робітник, який розтирає фарби; // заст. Підмайстер у художника, який розтирає фарби.  Словник української мови в 11 томах