фасетка
ФАСЕ́ТКА, и, ж., спец.
1. Зрізана навскіс бічна грань чого-небудь.
Фасетка дзеркала.
2. Відшліфована грань коштовного каменя.
Фасетка алмаза.
3. Частинка складного ока багатьох членистоногих.
Очі комах мають складну будову: поверхня їх складається з великої кількості багатогранних або округлих вічок, так званих фасеток, що становлять зовнішню частину окремих комірок, з яких складається око (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)