фатальний
ФАТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Неминучий, невідворотний.
Заперечуючи роль “виключних” осіб, волюнтаристський культ героїв, Толстой виходить за рамки необхідного й доцільного, приходить до утвердження фатальної зумовленості, “вічності” історичних закономірностей (з наук. літ.);
Так само, як нині немає фатальної неминучості воєн, так само немає і фатальної неминучості миру. За мир треба боротися, мир треба відстоювати (із журн.);
// Визначений наперед, призначений долею.
Ольга не знала, якими дорогами, коли і де дійде до цієї зустрічі, але навіть в цю хвилину відчула всю її неминучість. Це фатальне зближення між ними не може не прийти так, як не може не прийти смерть до людини (Ірина Вільде);
// Який виражає приреченість, покірність долі, нещастю, лихові.
Обдивляється [учитель] .. фатальними очима поламану кафедру (Я. Качура).
2. Який зумовлює, визначає характер (звичайно негативний, небажаний) наступних дій, перебігу подій.
Даремне гадаєте, що наш публіцистичний контроверс мав такий фатальний вплив на мої відносини до Вас (Леся Українка);
Жевріла в ньому все ж таки надія, що Сергій Павлович заговорить з ним так, як бувало до того фатального дня, коли на заводі почав працювати Каргат (Ю. Шовкопляс).
3. Який приносить горе, нещастя, страждання; згубний.
Зміст його [роману “Трістан та Ізольда”] – фатальне та нещасливе кохання лицаря – васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої (Леся Українка);
Наливайко ніколи не забував свого п'ятківського боргу низовикам. І щоразу готувався, коли й не до виправдування, то принаймні до пристойних пояснень своєї поведінки під П'яткою, фатальної для Косінського (Іван Ле);
[Мальванов:] Через тиждень виряджаємо експедицію, а він закохуватися здумав. [Спичаковський:] Фатальний збіг (І. Кочерга);
// Позбавлений удачі, щастя; приречений на невдачу; нещасливий.
Що сталося з моїм торішнім перекладом? Фатальна робота! (Леся Українка);
// З яким пов'язані спогади про щось сумне, неприємне.
Лежу сьогодні в ліжку, бо розтягла собі трохи якийсь мускул в нозі, впавши порядно (таки все коло того фатального місця, де й при Вас падала) (Леся Українка);
Колгоспники показують густий сад, де колись стояла фатальна корчма (В. Кучер);
// Який призводить до непоправних наслідків, до загибелі, спричиняє смерть.
Кринице радощів, чуття Ти чарочко хрустальна! Омано дум, мого життя Ти помилко фатальна! (І. Франко);
Відколи вони оселились в Італії, чоловікові значно поліпшало і навіть з'явилась якась надія, що се й не така фатальна хвороба (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)