фе
ФЕ, виг.
Уживається для вираження осуду, огиди, незадоволення, несхвалення й т. ін.
– Ех, як не скочить моя мегера, як не вихопить діжку в мене перед носом, як не забелькоче! “Фе, – кажу, – мадам, навіщо так хвилюватися?..” (М. Коцюбинський);
“Фе! який тут сморід! затхнутись можна!” – сказала пані до панни і подалась до свого білого двору (Леся Українка);
– Фе, Професоре, які у вас думки про мене! (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)