фелах
ФЕЛА́Х, а, ч.
Осілий селянин-землероб в арабських країнах Близького Сходу та Північної Африки.
Фелах працює мовчки, тихий, пильний... (Леся Українка);
Письменник [А. Стіль] зосереджує головну увагу [у творі “Обвал”] на викритті злочинного характеру алжирської бойні. Солдат-доброволець колоніальних військ Бернар Давен .. бере участь у спустошливих набігах на мирні селища фелахів (із журн.);
* У порівн. Ліна клопочеться біля своїх гладіолусів, а батько, голий до пояса, в чалмі якійсь, мов фелах, прополює сапою картоплю (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)