фелон
ФЕЛО́Н, а, ч., церк.
Те саме, що ри́за 1.
О. Крайник, не чекаючи, поки він [о. Нестор] усе скінчить, убрався в фелон (І. Франко);
Піп в обшмульганому лудановому фелоні дивився в землю – думав щось своє (Ю. Мушкетик);
У XVII ст. широкого розвитку набуває розкішна українська рослинна орнаментика, зразки якої у великій кількості дійшли до наших часів на підризниках, фелонах, скатертях та ін (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)