фес

ФЕС, а, ч., рідко.

Те саме, що фе́ска.

Видно було гребця грека в червоній куртці, в червоному фесі з китицею (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. Фес — Фес іменник чоловічого роду місто в Марокко  Орфографічний словник української мови
2. фес — -а, ч., рідко. Те саме, що феска.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Фес — М. у Пн. Марокко; 753 тис. мшк.; центр культури ісламу; унів. Ель-Каравійїн (з IX ст.); осередок торгівлі й ремесел; шосейний вузол, міжнародний аеропорт; туристичний центр; на території старого міста численні мечеті, в тому числі Ель-Карвійїн (IX-XII ст.), медресе, палац.  Універсальний словник-енциклопедія
4. фес — ФЕС, а, ч., рідко. Те саме, що фе́ска. Видно було гребця грека в червоній куртці, в червоному фесі з китицею (Н.-Лев., V, 1966, 288).  Словник української мови в 11 томах