фехтування

ФЕХТУВА́ННЯ, я, с.

1. Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягає в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін.

О, який він [Михайлик] вдячний єзуїтам: вони навчили його фехтування і боротьби! (З. Тулуб);

Уроки фехтування починаються тільки в старших класах, і малим забороняється навіть доторкатися до рапір (І. Багмут);

* Образно. – Ти кажеш, талант у тебе .. Але ти далі фехтування скальпелем не пішов (Н. Рибак).

2. Змагання, поєдинок на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін.

Переможцями з фехтування на штиках вийшли фехтувальники інженерно-будівельного інституту (з газ.).

Значення в інших словниках

1. фехтування — фехтува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. фехтування — -я, с. 1》 Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягає в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін. 2》 Змагання, поєдинок на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фехтування — фехтува́ння (нім. Fecht) вид спорту, двобій спортивною холодною зброєю – на рапірах, шпагах, шаблях.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. фехтування — Вид спорту, бій за допомогою холодної спортивної зброї між 2 однаково озброєними спортсменами; перемогу вирішує кількість влучень у суперника, зроблених за визначеними правилами (штрикання або удар)...  Універсальний словник-енциклопедія
5. фехтування — Фехтува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. фехтування — ФЕХТУВА́ННЯ, я, с. 1. Мистецтво володіння холодною зброєю (рапірою, шпагою, еспадроном і т. ін.); вид спорту, який полягав в єдиноборстві на шпагах, рапірах, еспадронах і т. ін.  Словник української мови в 11 томах