флегматик
ФЛЕГМА́ТИК, а, ч.
1. Один із чотирьох типів темпераменту, для якого характерні врівноваженість, розсудливість, цілеспрямованість, стриманість у вияві почуттів людини (поряд із меланхоліком, сангвініком, холериком).
Це була типова блондинка з ямочками на щічках і ліктях, повнотіла, лінива в рухах, яку психологи відносять до типу флегматиків (Ірина Вільде);
– Чудний українець – то він флегматик не знать який, то він злодій з великого шляху... то він революціонер (М. Хвильовий);
// Людина з таким темпераментом.
Флегматик – повільний, малорухливий, спокійний, без гри емоцій. Почуття у флегматиків змінюються досить рідко. Вони наполегливі в праці і часто досягають видатних успіхів (з наук.-попул. літ.).
2. Незворушно-спокійна, майже байдужа, холоднокровна людина.
Він був – наче той материк, Твердий, незворушний флегматик, І німо кричав його крик, І я, непіддатний до паток, Обожнював той материк (І. Драч);
В .. компанії не було флегматиків. Всі, як кажуть, з вогником і гумором (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)