флер

ФЛЕР, у, ч.

1. Тонка, прозора, перев. шовкова тканина.

Чорний флер;

Портрет під флером.

2. перен. Напівпрозорий покрив; серпанок.

Іван Євграфович спохмурнів. Йому зовсім не імпонував флер якоїсь непотрібної таємничості, що ним огортав слідчий таку звичайну справу, як писання об'єктивної правди (Б. Антоненко-Давидович);

Це не те ефективне письмо, яке “вистрілює” відразу, з першої фрази, інтригує, багато обіцяє і вкрите чи романтичним флером, чи детективним туманом (Б. Харчук);

Особливістю таких [ранньофеодальних] держав було те, що класова суть кочового суспільства приховувалась під флером общинно-родових та племінних відносин (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. флер — флер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. флер — див. вуаль  Словник чужослів Павло Штепа
3. флер — -у, ч. 1》 Тонка, прозора, звичайно шовкова тканина. 2》 перен. Напівпрозорий покрив; серпанок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. флер — (нім. Flor, з голл. floeres, від лат. villosus – волохатий) 1. Тонка прозора тканина. 2. Переносно – поволока, покрив таємничості.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. флер — ФАТА́, ФЛЕР діал., ВЕЛЬО́Н діал. Ліда з матір'ю їздили до Києва, де купили в універмазі справжнє шлюбне плаття — білосніжне, з фатою (Л. Дмитерко); Ой, кувала зозуленька у полі на льоні, А як тобі, дівчинонько, пасує в вельоні (коломийка).  Словник синонімів української мови
6. флер — ФЛЕР, у, ч. 1. Тонка, прозора, звичайно шовкова тканина. 2. перен. Напівпрозорий покрив; серпанок. Прикрива́ти фле́ром чого — робити що-небудь невиразним або таємним, надавати чому-небудь певної загадковості. Поет [П.  Словник української мови в 11 томах