флогістон
ФЛОГІСТО́Н, у, ч.
За помилковими уявленнями хіміків XVIII ст., – особлива невагома речовина – “вогняна матерія”, що нібито міститься в усіх здатних горіти речовинах і виділяється з них при горінні; теплець.
Довгий час панувала думка алхіміків, ніби для того, щоб горіти, речовина має містити особливий горючий компонент, який вони назвали флогістоном (із журн.);
Хімія “звільнилась від алхімії за допомогою теорії флогістону” (з наук. літ.);
Концепції флогістону.
Словник української мови (СУМ-20)