флорин
ФЛОРИ́Н, ФЛОРЕ́Н а, ч.
1. Флорентійська золота й срібна монета XIII–XVI ст., за зразком якої ряд європейських країн почали карбувати монети із золота та срібла.
В державній скарбниці [короля] порожньо, як у кишені старця, що лежить на паперті собору святого Петра, тимчасом барони та негоціанти набивають собі шкіряні гаманці ріксталерами, гульденами, флоринами (Н. Рибак).
2. Колишня англійська монета у два шилінги.
3. Сучасна грошова одиниця Нідерландів, яка дорівнює 100 центам, а також монета цієї вартості; гульден.
Словник української мови (СУМ-20)