Словник української мови у 20 томах

флотатор

ФЛОТА́ТОР, а, ч., спец.

1. Фахівець із флотації, кваліфікований робітник на флотаційній збагачувальній фабриці; збагачувальник.

Збори флотаторів.

2. Речовина, яку використовують для регулювання процесу флотації.

Дослідження дії флотаторів під час збагачення руди.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. флотатор — флота́тор 1 іменник чоловічого роду, істота фахівець флота́тор 2 іменник чоловічого роду речовина  Орфографічний словник української мови
  2. флотатор — -а, ч., спец. 1》 Фахівець із флотації, кваліфікований робітник на флотаційній збагачувальній фабриці; збагачувальник. 2》 Речовина, яку застосовують для регулювання процесу флотації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. флотатор — ЗБАГА́ЧУВАЛЬНИК (спеціаліст, який збагачує корисні копалини), ФЛОТА́ТОР спец. На рахунку збагачувальників десятки тисяч тонн залізорудного концентрату (з газети).  Словник синонімів української мови
  4. флотатор — ФЛОТА́ТОР, а, ч., спец. 1. Фахівець з флотації, кваліфікований робітник на флотаційній збагачувальній фабриці; збагачувальник. 2. Речовина, яку застосовують для регулювання процесу флотації.  Словник української мови в 11 томах