фойє
ФОЙЄ́, невідм., с.
Приміщення в театрі, кінотеатрі, будинку культури і т. ін. біля зали для глядачів, признач. для їхнього перебування перед початком вистави, сеансу та для відпочинку під час перерви, антракту.
У фойє погасили світло. На арені починався новий відділ програми (Ю. Яновський);
Навіть в антрактах, коли збуджені глядачі сунули до фойє, він лишався на місці (О. Ільченко);
Десь грає він [Арсен] зараз в душному, переповненому фойє кінотеатру (Л. Дмитерко);
В залитому електричним світлом фойє, поблискуючи мідними трубами, години дві уже гримів колгоспний духовий оркестр (І. Рябокляч);
// Приміщення для відпочинку артистів між актами вистави.
– А я вас у фойє виглядала, думала, ви там чекаєте. (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)