фокусувати

ФОКУСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.

1. Збирати (промені, електрони тощо) у фокусі (див. фо́кус¹ 1).

Система лінз, установлена в ньому [мікроскопі], збирає світлові промені в один пучок – фокусує їх – і, спрямувавши на досліджуваний предмет, дає можливість побачити частинки розміром до двох стотисячних сантиметра (з наук.-попул. літ.);

// Спрямовувати в якусь точку, якесь місце зібрані, зосереджені промені, електрони і т. ін.

Щоб не порушувати здорової тканини, пухлину опромінюють з усіх боків, фокусуючи пучок проміння в потрібне місце (з наук.-попул. літ.).

2. Регулювати оптичну систему (фотоапарата, кіноапарата, телескопа і т. ін.) для одержання чіткого зображення; наводити зображення на різкість.

Блискавку краще фотографувати вночі, фокусувавши фотоапарат на нескінченність (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. фокусувати — фокусува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. фокусувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., спец. 1》 Збирати (промені, електрони тощо) у фокусі (див. фокус I 1)). || Спрямовувати в якусь точку, якесь місце зібрані, зосереджені промені, електрони і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фокусувати — ФОКУСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. 1. Збирати (промені, електрони тощо) у фокусі ( див. фо́кус¹ 1). Система лінз, встановлена в ньому [мікроскопі], збирає світлові промені в один пучок — фокусує їх — і...  Словник української мови в 11 томах