формалістика
ФОРМАЛІ́СТИКА, и, ж., розм.
1. Дотримання формальності (у 2 знач.) в якій-небудь справі.
– Випустити так вас [Ольго], без пояснення причин, не можна. Така вже, даруйте на цім слові, наша ідіотська формалістика (Я. Качура).
2. Виявлення формалізму (у 1 знач.) в якій-небудь справі.
Усе в нім, від нерівного, поквапного ходу і бистрого, але миготливого погляду, аж до методу навчання, приступного, живого.., а заразом прибраного в якісь педантичні форми, в якусь дрібничкову формалістику, – все, кажу, в нім було немов навмисне зложене з суперечностей (І. Франко);
– От що значить формалістика! – міркував собі Семен Семенович, виходячи з кабінету начальника. Йому важно [важливо] лише відкрити точку [трансляційну] й рапортувати про виконання плану (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)