формат
ФОРМА́Т¹, у, ч.
1. Розмір книги, газети, аркуша, ілюстрації і т. ін.
Робота зайняла тижнів три і розтяглась на 50 сторінок великого формату (Леся Українка);
Вона взяла до рук один з них [паперів], трохи відмінного від інших формату, і зупинилася на ньому довше (Г. Епік);
Багатотиражка “На будові” виходила невеликим форматом і двічі на тиждень, отже, роботи в ній було мало (О. Гуреїв);
У рамках міжнародної системи передбачається проводити консультації експертів, з тим щоб прискорити процес стандартизації кодів і форматів для представлення бібліографічних елементів у формі, придатній для читання машиною (з наук.-попул. літ.);
// розм. Розмір кого-, чого-небудь.
На канапах і софах лежали різного формату і фарб подушки (Н. Кобринська).
2. полігр. Довжина і висота полоси набору, довжина рядка.
3. Визначена та погоджена форма проведення заходів, організації підрозділів, укладання документів і т. ін.
Відбулася зустріч лідерів країн у форматі “один на один” (з газ.);
Зустрічі з науковою громадськістю незалежно від їхньої тематики та формату мають велике значення для керівництва країни (із журн.);
Формат змагань з футболу, в яких грають по дві кращі команди країни, виявився вдалим (з газ.).
ФОРМА́Т², у, ч., інф.
1. Структурована сукупність позицій для елементів даних.
Формат RTF.
2. Опис структури елементів даних.
3. Елемент мови, який у символічному вигляді описує подання інформаційних об'єктів у файлі.
4. Оператор, що задає формат (1) даних для введення або виведення.
△ (1) Комунікати́вний форма́т.
Словник української мови (СУМ-20)