форпост
ФОРПО́СТ, у, ч.
1. Передня варта, передній пост охоронних частин; укріплений пункт на кордоні.
Коли стрільба ущухла, до форпостів бузьких козаків прибув парламентер трьохбунчужного паші з проханням сказати про умови здачі фортеці (С. Добровольський);
Запорожжя являло собою південний форпост Російської держави, який мав неабияке значення в умовах частих сутичок із Туреччиною і Кримським ханством (з наук. літ.);
// Передня позиція на певній ділянці фронту.
2. перен. Про район, підприємство і т. ін., що є найбільш розвиненим, передовим і має провідне значення.
Спорудження потужних домен і мартенів зробили середнє Подніпров'я сталевим форпостом України (І. Цюпа);
Кримська астрофізична обсерваторія Академії наук – один із найбільших у Європі наукових форпостів астрономії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)