форсити

ФОРСИ́ТИ, ршу́, рси́ш, недок., розм.

Триматися з форсом, хизуватися, хвастати, виставляти напоказ що-небудь; прагнути вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.).

Була осінь, солом'яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчували останніми (Ю. Смолич);

– Ти носиш [зброю] з собою? Вдень? – І вдень, і вночі. – Леонід! Щоб це було востаннє, – в голосі дівчини прохопились наказові нотки. – Навіщо форсити? Ти чуєш? (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. форсити — форси́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. форсити — Хизуватися, чванитися, хвастати, хвалитися; (чим) козиряти.  Словник синонімів Караванського
3. форсити — -ршу, -рсиш, недок., розм. Триматися з форсом, хизуватися, хвастатися, виставляти напоказ що-небудь, прагнути вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. форсити — I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. форсити — ФОРСИ́ТИ, ршу́, рзи́ш, недок., розм. Триматися є форсом, хизуватися, хвастатися, виставляти напоказ що-небудь, прагнути вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах