фортеп'яно
ФОРТЕП'Я́НО, невідм., с., ФОРТЕП'Я́Н, а, ч., заст.
Фортепіано.
Вона почала вчитись грати на фортеп'яні в одної дами в пансіоні (І. Нечуй-Левицький);
В однім куті стояв фортеп'ян з купою нот, в другім круглий столик, під вікнами софка (І. Франко);
Найбільше часу йшло на фортеп'яно, бо грала по кілька годин денно, і на читання (Н. Кобринська);
– О пані! – сказав [поет]. – Господине кохана! Можливо, у вас і бажання нема, Але чорно-біла тропа фортеп'яна Блищить так печально нездвижна й німа, – Нехай оживе, забринить, зарокоче (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)