форшлаг
ФОРШЛА́Г, у, ч., муз.
Різновид мелізма — мелодійна прикраса з одного або кількох швидко виконуваних звуків, які передують основному звукові мелодії.
Любив він музику. Коли, бувало, Десь на весіллі голосно ударить Оркестр немудрий – скрипка та кларнет, Та барабан з тромбоном, та труба, Усякі витворяючи форшлаги, Фіоритури, викрути, окраси, Що в них сільські кохаються артисти, – Аж стрепенеться Дмитрик і біжить На скрипки голос (М. Рильський);
Найзручніше на сопілці виконувати мелізми (мелодичні прикраси) – форшлаги, морденти, трелі та групето, а також подвійне й потрійне стакато (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)