Словник української мови у 20 томах

фосген

ФОСГЕ́Н, у, ч.

Отруйний безбарвний газ, що має запах прілого сіна; використовується в хімічній промисловості при синтезі деяких барвників, фармацевтичних препаратів і т. ін.

Вперто завчала [Бетя], що формула іприту буде [(ClCH2CH2)2S] X, а фосгену (COCl2) (М. Трублаїні).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. фосген — фосге́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фосген — -у, ч. Отруйний безбарвний газ, що має запах прілого сіна або гнилих фруктів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фосген — фосге́н (від грец. φως – світло і ...ген) задушлива отруйна речовина; безбарвний газ з запахом прілого сіна. Ф. застосовувала Німеччина під час 1-ї світової війни як бойову отруйну речовину. Використовують для одержання барвників.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фосген — ФОСГЕ́Н, у, ч. Отруйний безбарвний газ, що має запах прілого сіна; використовується в хімічній промисловості при синтезі деяких барвників, фармацевтичних препаратів і т. ін. Вперто завчала [Бетя], що формула іприту буде [ (ClCH₂CH₂) ₂S] X, а фосгену (COCl₂) (Трубл., І, 1955, 59).  Словник української мови в 11 томах