Словник української мови у 20 томах

фотометр

ФОТО́МЕТР, а, ч., фіз.

Оптичний прилад, яким вимірюють світлові величини (силу світла, освітленість, яскравість і т. ін.) і який використовується перев. у світлотехніці, фотографії, фізиці, астрономії.

Тремтіли, наче в лихоманці, стабілізатори напруження, і фотометри відтінювали на шкалах вузенькі волосяні зайчики (Н. Рибак);

У Києві виготовлено фотометр, який із великою точністю оцінює ступінь білості, а також відтінки речовин: борошна, фарб, хімікатів, лікарських препаратів тощо (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. фотометр — фото́метр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фотометр — Світломірка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. фотометр — -а, ч., фіз. Оптичний прилад, яким вимірюють світлові величини (силу світла, освітленість, яскравість і т. ін.) і який використовується перев. у світлотехніці, фотографії, фізиці, астрономії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фотометр — фото́метр (від фото... і ...метр) оптичний прилад, яким вимірюють світлові величини (силу світла, світловий потік, освітленість, яскравість тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фотометр — ФОТО́МЕТР, а, ч., фіз. Оптичний прилад, яким вимірюють світлові величини (силу світла, освітленість, яскравість і т. ін.) і який використовується перев. у світлотехніці, фотографії, фізиці, астрономії.  Словник української мови в 11 томах