фототелеграф
ФОТОТЕЛЕГРА́Ф, у, ч.
1. Вид електричного телеграфного зв'язку, за допомогою якого передають і відтворюють на фотопапері нерухомі зображення (текстові рукописні й друковані матеріали, креслення, фотографії і т. ін.).
З передачею газетних сторінок фототелеграфом відпаде необхідність перевозити матриці центральних газет літаками (з наук.-попул. літ.).
2. Пристрій, який здійснює такий вид зв'язку.
Габарити фототелеграфу.
Словник української мови (СУМ-20)