фрігійський
ФРІГІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до фрігі́йці і Фрігія.
О, Зевс! О, батечку мій рідний! Огляньсь на плач дочки своєй [своєї]: Спаси народ Фрігійський бідний. Він діло єсть руки твоєй [твоєї]. Як маєш ти кого карати? Карай мене, – карай! я мати (І. Котляревський);
// Власт. фрігійцям, такий, як у фрігійців.
[Кассандра:] Ти наймудріший з усіх братів, гнучкий і тонкий розум у тебе, як вогонь. [Гелен:] Або як вуж? Фрігійський розум, сестро! (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)