фундаторка
ФУНДА́ТОРКА, и, ж.
Жін. до фунда́тор.
[Прісцілла:] Ти помиляєшся. [Семпроній:] А... коли так... Се шкода .. ми б інакше доказали, що ти [Руфін] зовсім не знав, які то збори, а був упевнений, що ся громада звичайне похоронне товариство і що твоя жона, як то буває, фундаторкою в ньому (Леся Українка);
– Але... – трохи запнувся Борецький, – чи здійметься в нас рука суворо карати єдиного сина нашої благодійниці, нашої вельмишановної фундаторки?.. (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)