фундук
ФУНДУ́К, а́, ч.
1. Кущова або деревна рослина роду ліщини, що росте на півдні.
Як лісогосподарська порода, фундук має велике народногосподарське значення. Його плоди споживають у свіжому та підсмаженому вигляді (з наук. літ.).
2. Їстівний плід такої рослини; горіх.
Важливими підсобними промислами в сільському господарстві окремих районів [Туреччини] є збирання горіхів (фундук, грецькі, мигдаль, фісташки) та шовківництво (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)