фуркало
ФУ́РКАЛО, а, с., розм.
1. Те саме, що дзи́ґа 1.
* У порівн. А як почав акробат перекидатись на трапеції: то звисаючи головою вниз, то крутячись фуркалом на качалці, декотрі зашепотіли, що це він не своїм духом, а наклада з тим, що в болоті (з наук. літ.).
2. перен. Те саме, що дзи́ґа 2.
Запишалась перед дзеркалом, що вона вже така дівчина, а не яке-небудь фуркало (М. Стельмах).
3. рідко. Флюгер.
* У порівн. – Коли інакше робитимеш, внесеш замішання там, де повинен бути лад і спокій. І в тім замішанні сама станеш подібна до фуркала на вежі, з котрого так весело сміються малі діти, а котрим вітер крутить, з котрого боку повіє (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)