фурманка

ФУ́РМАНКА, и, ж., рідко.

1. Те саме, що підво́да.

Їхати на фурманці, запряженій молодими кіньми.

2. Візницький промисел.

– У фурманку з обіду поїхав (М. Стельмах).

3. Невеликий фургон (див. фурго́н 1).

Влітку 1827 року до воріт шляхтича Підгірського підлетіла нова фурманка (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. фурманка — фу́рманка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. фурманка — -и, ж., заст. 1》 Підвода. 2》 Візницький промисел. 3》 Невеликий фургон (див. фургон 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фурманка — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст.  Словник синонімів української мови
4. фурманка — Фу́рма́нка і ху́рма́нка, -нки, -нці х[ф]у́рма́нка, -нки, -нці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. фурманка — ФУ́РМАНКА, и, ж., заст. 1. Підвода. 2. Візницький промисел. — У фурманку з обіду поїхав (Стельмах, І, 1962, 350). 3. Невеликий фургон ( див. фурго́н 1). Влітку 1827 року до воріт шляхтича Підгірського підлетіла нова фурманка (Кучер, Пов. і опов., 1949, 66).  Словник української мови в 11 томах