фурмівник ФУРМІВНИ́К, а́, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Оздоровлення фурмівників. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках фурмівник — фурмівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови фурмівник — -а, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Великий тлумачний словник сучасної мови фурмівник — ФУРМІВНИ́К, а́, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Словник української мови в 11 томах