фюрер

ФЮ́РЕР, а, ч.

У фашистських організаціях – вождь.

Зустріч християнина з самим Богом, якщо вона могла відбутися, не мала такої ваги як зустріч нациста з фюрером (Б. Харчук);

Політика не наше діло. За всіх думає фюрер. Ми маленькі люди (із журн.);

Так гахкали на тих маневрах у всі гармати і цокотіли кулемети, що цей гамір мав почути сам фюрер Гітлер. (із журн.);

Загоготів вогонь, полум'я побігло по всій газеті, портрет фюрера скоцюрбився, зігнувся, а там і згинув (С. Скляренко);

Поки ви воювали, я у фашистському таборі Нойєгамме на благо фюрера від зорі до зорі спину гнув (Микита Чернявський).

Значення в інших словниках

1. фюрер — фю́рер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фюрер — Вождь німецький  Словник чужослів Павло Штепа
3. фюрер — -а, ч. Вождь, проводир.  Великий тлумачний словник сучасної мови