фіксація
ФІКСА́ЦІЯ, ї, ж.
Дія за знач. фіксува́ти й фіксува́тися; результат цієї дії.
Хай .. мої новели будуть фіксацією того, що пройшло чи проходить: милого німого фільму (Ю. Яновський);
Необхідно добиватися найточнішої фіксації народнопоетичного твору, записувати текст без жодних змін і додатків від себе, без перекручень і підробок (з наук. літ.);
Процес фіксації полягає в тому, що малорозчинне бромисте срібло розчиняється в тіосульфаті натрію, утворюючи при цьому складну сполуку – тіосульфатний комплекс. Тільки тоді зображення стає чітким і стійким (з наук.-попул. літ.);
Для фіксації культур застосовували 20% -ний розчин формаліну (з наук. літ.);
Процеси карбоксилювання, або фіксації СО2, лежать в основі всіх найважливіших біосинтетичних процесів у живому організмі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)