філателіст

ФІЛАТЕЛІ́СТ, а, ч.

Той, хто займається філателією; колекціонер марок.

– Тьотю! Дайте мені чехословацьку марку! – звернувся до неї хлопчик. – А звідки ти знаєш, що це чехословацька? – здивувалася Люба. – Я всі марки знаю... Я філателіст! (П. Автомонов);

Більшість філателістів збирає марки за темами (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. філателіст — філателі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. філателіст — [ф'ілатеил’іст] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. філателіст — -а, ч. Той, хто займається філателією; колекціонер марок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. філателіст — Філателі́ст, -та; -лі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. філателіст — ФІЛАТЕЛІ́СТ, а, ч. Той, хто займається філателією; колекціонер марок. — Тьотю! Дайте мені чехословацьку марку! — звернувся до неї хлопчик. — А звідки ти знаєш, що це чехословацька? — здивувалася Люба. — Я всі марки знаю… Я філателіст! (Автом., Щастя..  Словник української мови в 11 томах