філігранний
ФІЛІГРА́ННИЙ, а, е.
1. Стос. до філіграні; виконаний філігранню, у вигляді філіграні.
Брошка була справді гарна, то була філігранна срібна галузка, немов лавровий вінок, над нею рубінова зоря з золотим променем (Леся Українка);
Філігранна робота пов'язана з технікою витягування срібного дроту, для чого використовували спеціальний верстат, який мав вигляд стола (з навч. літ.);
У XVI ст. львівські ювеліри виготовляли золоті філігранні намиста, золоті ланцюжки з емаллю, різні персні (з наук. літ.).
2. перен. Продуманий або опрацьований до найменших деталей, дрібниць; старанно, тонко оброблений; майстерно виконуваний (виконаний).
Командир діяв бездоганно. Філігранна техніка пілотування, точний розрахунок, блискавична реакція стали в пригоді й на цей раз (з публіц. літ.);
Ніна наполегливо працювала над усією програмою, добиваючись філігранної чіткості у виконанні елементів (з наук.-попул. літ.);
Саме поєднання філігранної різьби з різнобарвною гамою інкрустацій є подальшим розвитком і вдосконаленням гуцульської школи різьби на дереві (із журн.);
Діжка келишка така філігранна, що ледве містяться на ній згрубілі .. пальці (Ірина Вільде);
// Який потребує особливої майстерності, уваги.
– Токар і той не відразу стає токарем, а в поезії .. це справа, я сказав би, філігранна (І. Цюпа);
У такій філігранній роботі, як переклад художнього твору, треба шліфувати кожну фразу, дбати про її милозвучність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)