філіппіка
ФІЛІ́ППІКА, и, ж., книжн.
Гнівна викривальна промова, виступ проти кого-, чого-небудь.
Він наглядно впевнився, що в тієї жінки принаймні язикові мускули були насправжки античного складу та що на красномовство не перевершив би її аніякий Демосфен, ані Ціцерон [Цицерон] з їхніми філіппіками (А. Кримський);
– Боже, які громові філіппіки сиплете ви на нас, які огненні промови..! (Г. Хоткевич);
Серед старогрецьких ораторів найвидатнішим був Демосфен, який .. обрушив на ворога вільної Греції Філіппа Македонського свої гнівні філіппіки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)