Словник української мови у 20 томах

філістимляни

ФІЛІСТИ́МЛЯНИ, ян, мн. (одн. філісти́млянин, а, ч.; філісти́млянка, и, ж.), іст.

Народ, що населяв південну частину східного узбережжя Середземного моря в кінці 2-го – першій половині 1-го тисячоліття до н. е.

Стрункий, високий стан, мов пальма в гаю, Мов у газелі, ясні очі чорні У філістимлянки (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. філістимляни — -ян, мн. (одн. філістимлянин, -а, ч.; філістимлянка, -и, ж.), іст. Народ, що населяв південну частину східного узбережжя Середземного моря наприкінці 2 – в першій половині 1 тис. до н. е.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. філістимляни — ФІЛІСТИ́МЛЯНИ, ян, мн. (одн. філісти́млянин, а, ч.; філісти́млянка, и, ж.), іст. Народ, що населяв південну частину східного узбережжя Середземного моря в кінці 2-го — першій половині 1-го тисячоліття до н.  Словник української мови в 11 томах