фісташка

ФІСТА́ШКА, и, ж.

1. Південна деревна або кущова рослина родини сумахових із перистим листям та плодами, схожими на горіхи.

На височині під фісташками залюбки обирають лігвища архари. На вітах птахи будують гнізда (з наук.-попул. літ.);

У Криму і на Кавказі можна побачити цікаву рослину – дику фісташку, відому ще під назвою терпентинного, або скипидарного, дерева (з наук.-попул. літ.).

2. Їстівний плід цього дерева – невеликий горіх, ядро якого має зеленкувате забарвлення.

Училися ми у земській начальній [початковій] школі. На перервах гралися, борюкалися і бігли у крамницю – фісташок на копійку взяти (О. Ковінька);

У продаж надходять фісташки дикорослих і культурних сортів, які в невеликій кількості вирощують у Криму (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. фісташка — фіста́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фісташка — [ф'істашка] -шки, д. і м. -ас'ц'і, р. мн. -шок  Орфоепічний словник української мови
3. фісташка — -и, ж. 1》 Південна деревна або кущова рослина родини сумахових із перистим листям та плодами, схожими на горіхи. 2》 Їстівний плід цього дерева – невеликий горіх, ядро якого має зеленкувате забарвлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фісташка — Дерево родини сумахових, поширене в Ірані, Туреччині, Сирії, на пд. Європи; ф. справжня має плід-кістянку, насіння (т.зв. фісташкові горішки) їстівне, використовується в кондитерській промисловості; з ф. також добувають цінну смолу для виробництва лаків і фарб.  Універсальний словник-енциклопедія
5. фісташка — ФІСТА́ШКА, и , ж. 1. Південна деревна або кущова рослина родини сумахових із перистим листям та плодами, схожими на горіхи. На височині під фісташками залюбки обирають лігвища архари. На вітах птахи будують гнізда (Знання..  Словник української мови в 11 томах