фіґлі-міґлі
ФІ́ҐЛІ-МІ́ҐЛІ, ~ів-~ів, мн., розм.
1. Витівки, штуки, хитрощі для досягнення чого-небудь.
Жолкевський люто грюкнув кулаком по столу. – Знов якісь фіглі-міглі! Знов ухиляються [старшини] від певних зобов'язань! (З. Тулуб);
Іван Євграфович насторожився. “Це, як кажуть, фіглі-міглі, підступний маневр, щоб несподівано приголомшити (Б. Антоненко-Давидович).
2. Залицяння, женихання, любовні справи, пригоди; зальоти.
[Тітка Настя:] Так і знала, що ви тут з дівчатами фіглі-міглі! А я всю дільницю вздовж і впоперек вибігала. Платформ нема!.. (Яків Баш);
З великою неохотою йшов Захарко до Кирила говорити про фіглі-міглі наймолодшої невістки Оксани, яка .. крадькома знаходила собі втіху з Карпом... (А. Іщук).
Словник української мови (СУМ-20)