Словник української мови у 20 томах

хадж

ХАДЖ, у, ч.

Ходіння на прощу до Мекки і Медини, що вважається у мусульман подвигом благочестя.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хадж — ХАДЖ – ХАДЖІ Хадж, -у. Паломництво до Мекки і Медіни. Хаджі, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж.  Літературне слововживання
  2. хадж — -у, ч. Ходіння на прощу до Мекки і Медини, що вважається у мусульман подвигом благочестя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хадж — (араб. – паломництво) ходіння на прощу до Мекки і Медіни, що вважається у мусульман подвигом благочестя.  Словник іншомовних слів Мельничука