халдеї

ХАЛДЕ́Ї, їв, мн. (одн. халде́й, я, ч.; халде́йка, и, ж.).

1. Семітське плем'я, яке наприкінці II тисячоліття до н. е. заселяло узбережжя Персидської затоки.

Любить він такі ночі безвечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій природі, їх, певне, любили споглядати мудреці – і халдеї, і еллінки (О. Гончар).

2. Виряджені у східний одяг персонажі із старовинних релігійних обрядових вистав.

Значення в інших словниках

1. халдеї — -їв, мн. (одн. халдей, -я, ч.; халдейка, -и, ж.). 1》 Семітське плем'я, яке наприкінці 2 тис. до н. е. заселяло узбережжя Перської затоки. 2》 Виряджені у східний одяг персонажі зі старовинних релігійних обрядових вистав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. халдеї — ХАЛДЕ́Ї, їв, мн. (одн. халде́й, я, ч.; халде́йка, и, ж.). 1. Семітське плем’я, яке наприкінці II тисячоліття до н. е. заселяло узбережжя Персидської затоки.  Словник української мови в 11 томах