хамелеон
ХАМЕЛЕО́Н, а, ч.
1. Велика ящірка родини хамелеонових, яка має здатність змінювати своє забарвлення під впливом зовнішніх причин.
У Ленінграді з'явився хамелеон. Він прибув сюди “зайцем” із Гвінеї в холодному трюмі лайнера серед бананів, сам прикинувшись бананом (з газ.).
2. перен., розм. Безпринципна людина, яка залежно від обставин часто змінює свої погляди, думки, уподобання.
Не обминав журнал і показу підлабузників, хамелеонів, різного типу пристосуванців (з наук. літ.);
Я довго краяв собі мозок: ну, а звідки ж цей хамелеон [Хома Леонтійович] міг перейняти риси мого рідного брата, який вже двадцять років проживає в Астрахані? А відповідь лежала зовсім на поверхні: це ж я схожий на брата... (І. Волошин);
– Хамелеони .. були, є і, мабуть, ще довго будуть .. На жаль у всі часи людство народжувало не лише геніїв, а й різну погань (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)