Словник української мови у 20 томах

хаменити

ХАМЕНИ́ТИ, ню, ниш, недок., кого, діал.

Узгоджувати; приводити до згоди.

Той їх годить, хаменить, той їх розважає (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хаменити — Хамени́ти, -ню, -ниш гл. Соглашать, приводить къ согласію? Той їх годить, хаменить, той їх розважає. Рудан. І. 104.  Словник української мови Грінченка