хапатня
ХАПАТНЯ́, і́, ж., розм.
1. Поспіх, хапанина.
Там така хапатня, що не вхопиш (Сл. Б. Грінченка);
Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому (Сл. Б. Грінченка).
2. перен. Побори, грабіж (у 2 знач.).
Ваша [гуцулів] гордість показалася непридатною, ваша чесність шкідливою, ваш уклад життя непідхожим до атмосфери хапатні і здирства, що принесли до вас культуртрегери (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)