харалужний
ХАРАЛУ́ЖНИЙ, а, е, іст., поет.
Сталевий (у 1 знач.).
Чимало образів і епітетів “Слова” ввійшли органічно в нашу поезію, набравши нового смислового значення. Наприклад, епітет “харалужний” (харалужні мечі, шаблі) стрічаємо і у .. Бажана (в поемі “Данило Галицький”), і у Андрія Малишка (М. Рильський);
– Списи метну я харалужні, Зверну гартовані мечі На ханські орди (А. Малишко);
В вас залізні панцирі незламні і щити черлені при плечі, і латинські ковані шоломи, й харалужні гострені мечі (Л. Забашта);
У цій поемі [“Слово про Ігорів похід”] терміни “харалуг”, “харалужний” характеризують мечі та списи наших предків (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)