хараманити
ХАРАМА́НИТИ, ню, ниш, недок. кого і без прямю. дод., розм.
Дурити, морочити; ошукувати.
Старий пхикнув. Знову пролунало слово, яким Юзя Гоголінська, поки була молодшою, і він був молодим, так любила хараманити (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)